- обвуглений
- —————————————————————————————обву́гленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обвуглений — а, е. Який має на поверхні шар вугілля, сліди горіння; обгорілий. || Який згорів, перетворився на вугілля. || перен. Який став темним і шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла) … Український тлумачний словник
обвуглений — [оубву/глеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обвугленість — ності, ж. Стан і властивість за знач. обвуглений … Український тлумачний словник
обвуглілий — а, е. Те саме, що обвуглений … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови